"Зелений тариф" для приватних домоволодінь - нехай Обленерго платить нам гроші?

Так як останні зміни в законодавстві України щодо альтернативної енергетики дозволяють фізичним особам нарівні з юридичними особами, реалізувати можливість продавати в мережу» електроенергію, яку виробляє їх альтернативне джерело (напр., вітряки або сонячні електростанції), то велика кількість сучасних просунутих бізнесменів або вже скористалися такою перспективою забезпечити себе власною енергією і продати надлишки державі або збираються зробити це найближчим часом.

При цьому ціна проданого Вами обсягу електрики оцінюється у багато разів більше, ніж ціна аналогічного обсягу електрики, куплене Вами з місцевих мереж. Це і називається «зеленим» тарифом.

«Зеленим» називається завищений тариф, за яким регульований державою оптовий ринок купує електроенергію у компаній і приватних домогосподарств, які виробляють її в поновлюваних джерел, в тому числі і сонячної енергії.
 
25 грудня 2013 року Національно комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) був затверджений «зелений» тариф для приватних домогосподарств. На відміну від станцій промислового масштабу, приватні особи можуть продавати електроенергію, вироблену сонячними установками без ліцензії виробника, без проходження комісії на місцеву складову.
 
Ставки «зеленого» тарифу для домогосподарств затверджені до 2030 року для сонячних генеруючих систем потужністю менше 10 кВт.

Всі аспекти даного ринку регулюються «Порядком продажу, обліку та розрахунків за електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств» (далі — Порядок) за «зеленим» тарифом.
 
Згідно з Порядком, сонячні системи встановлюються на спорудах або їх частинах, які перебувають у власності або користуванні фізичних осіб. В спорудах електрична енергія використовується для задоволення побутових потреб та/або особистого сільського господарства.

 Процес отримання «зеленого» тарифу

Отримання «зеленого» тарифу для приватних домогосподарств можна розділити на 6 основних етапів:
 
— закупівля та монтаж сонячних батарей на даху чи фасаді домогосподарства (потужністю до 10 кВт);
— подання заяви - повідомлення і схеми підключення в місцевому обленерго;
— узгодження енергопостачальником схеми підключення генеруючої установки в день отримання заяви-повідомлення;
— надання рахунку від обленерго на оплату послуг з облаштування вузла обліку;
— протягом п'яти робочих днів з моменту оплати послуг з облаштування вузла обліку обленерго призводить вузол обліку у стан, придатний для вимірювання спожитої і виробленої електроенергії у відповідності зі схемою підключення;
— енергопостачальник (обленерго) і власник господарства підписують додаткову угоду про купівлю-продаж електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання.
Ліцензія НКРЕ на виробництво електроенергії для домогосподарств не потрібно.

Облік електроенергії
Облік електроенергії забезпечується енергопостачальником. У межах домогосподарства обленерго встановлює вузол обліку (лічильник), який вимірює обсяг спожитої домогосподарство електроенергії (взятої з мережі) і відпущеної в мережу електроенергії (виготовленої і не спожитою).
 
Зняття показань приладу виконується енергопостачальником щомісяця і може контролюватися власником домогосподарства. Обленерго не пізніше 10 числа кожного місяця надає споживачеві звіт в електронній формі про показання лічильника, розмірі і напрямках перетоків спожитої і згенерованої в мережу електроенергії.
 
Також енергопостачальник раз на шість місяців повинен проводити контрольне зняття показань приладу обліку у споживача.
 
Проведення розрахунків
Щомісяця повинен виконуватися підрахунок різниці спожитої і згенерованої в електромережу енергії. Позитивна різниця оплачується споживачу (власнику домогосподарства) на поточний рахунок за «зеленим» тарифом.
За несвоєчасну оплату електроенергії обленерго сплачує штраф згідно з Додатковою угодою.
 
Договір купівлі-продажу
за даним договором між споживачем і енергопостачальником, останній зобов'язується придбати за «зеленим» тарифом всю електроенергію, вироблену генеруючої установкою споживача понад кількості спожитої за місяць електроенергії.

Враховувати рух електроенергії за зеленим тарифом можуть спеціалізовані як однофазні, так і трифазні електролічильники під зелений тариф", які повинні бути, по-перше, багатотарифні, по-друге, двонаправлені і, по-третє, мати вбудований або комутований модем передачі даних по каналу зв'язку АСКОЕ (PLC-модуль, GSM-модем, радіомодуль).
Багато Обленерго нав'язують і настійно рекомендують встановлювати для зеленого тарифу дорогі лічильники європейських концернів, в основному, німецькі, французькі, швейцарські... Але треба знати і розуміти, що основним документом, що регулює встановлення того чи іншого електролічильника, є не побажання Обленерго, а Постанову НКРЕ № 170 від 27.02.2014 "Про затвердження Порядку продаж, обліку та розрахунків за електричну енергію, що вироблена з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств". В разделе №3 даенного постановления чётко описаны требования к счётчику, такие как: "Прилад обліку має бути обладнаний інтерфейсом передачі даних про обсяги та напрямки перетоків електричної енергії. Організація каналів передачі даних, зберігання та обробка інформації здійснюються за рахунок енергопостачальника". Счётчик должен быть оборудован системой передачи данных по каналу связи АСКУЭ. Таким образом чётко видно, что в законодательстве нет привязки к конкретным производителем и странам, а тем более конкретным моделям счетчиков, есть только лишь требования, которым он должен отвечать. Тому можна сміливо вибирати більш дешеві лічильники європейського, російського і українського виробництва.

Однофазні лічильники для зеленого тарифу

Трифазні лічильники для зеленого тарифу

Як бачите, поставлене завдання завжди можна вирішувати двома шляхами: або йти по шляху найменшого опору і платити багато або поборотися і заощадити значні суми.