Щодо найближчого майбутнього галузі відновлюваної енергетики в Україні: в Україні спостерігається справжній бум інвестицій у «зелену» енергетику.

Приватні домогосподарства і великі інвестори в 2019 році продовжують активно вкладати у відновлювані джерела енергії (ВДЕ). За даними Держенергоефективності, всього за 9 місяців 2019 року загальні потужності з генерації відновлюваної енергетики в Україні зросли в 2 рази: з 2300 МВт в 2018 році до 5000 МВт. Обсяг інвестицій в 2019 році у ВДЕ вже перевищив 2 мільярди євро. Частка приватних домогосподарств в загальному обсязі нових «зелених» енергопотужностей поки незначна – близько 5-10%, але темпи встановлення сонячних електростанцій (СЕС) приватниками вражають. За період з 2015 по 3 квартал 2019 року близько 15 тисяч домогосподарств встановили СЕС, інвестувавши 300 мільйонів євро. Чому в Україні спостерігається бум інвестицій в зелену енергетику, незважаючи на всі поточні ризики, розповідаємо в нашому матеріалі.

Законодавчі гарантії України для інвесторів у проекти ВДЕ.

Відправною точкою інвестиційного буму в «зелену» енергетику считают 2015 рік, коли в Україні було прийняте законодавство, яке демонополізувало ринок відновлюваної генерації в Україні та наддало широкі можливості для інвестицій різним за величиною національним і міжнародним інвесторам.

Сьогодні українське законодавство не тільки забезпечує хороші умови для роботи на ринку, але і, фактично, гарантує повернення вкладених інвестицій. Зокрема, для інвесторів у проекти ВДЕ передбачаються наступні законодавчі преференції:

– встановлений один з найвищих у світі «зелених» тарифів, за яким держава гарантовано викуповує вироблену «зелену» енергію у інвесторів до 2030 року, і який прив'язана язаний до курсу євро для захисту інвесторів від інфляційних ризиків. Водночас, якщо на об'єкті ВДЕ використовуються українські технології – передбачена додаткова надбавка до «зеленого» тарифу до 10%;

– весь обсяг виробленої електроенергії з поновлюваних джерел гарантовано викуповується оптовим ринком за «зеленим» тарифом;

– з 2015 року також були збільшені потужності генерації зеленої енергії для приватних домогосподарств, які претендують на отримання «зеленого» тарифу, з 10 кВт до 30 кВт. Це дозволив приватникам розглядати інвестиції в «зелену» енергію не тільки як модний тренд, але і як бізнес-проект. Наприклад, у 2015 році середня окупність сонячної електростанції потужністю 30 кВт, вартістю до 40 тисяч євро, становила, за оцінками учасників ринку, до 7 років. А окупність порівняної за вартістю інвестицій однокімнатної квартири була на рівні 10-15 років.

Курс України на євроінтеграцію і єдиний енергоринок з ЄС.

Ще однією законодавчою гарантією захисту «зелених» інвестицій є міжнародні зобов'язання України перед Європейськім Союзом щодо виконання Договору установи Енергетичного Співтовариства. Для цього в 2017 році Кабінетом Міністрів України була прийнята «Енергетична стратегія України». Згідно цієї стратегії, до 2035 року Україна планує збільшити частку відновлюваної енергетики в своєму енергобалансі до 25%, при її частці станом на третій квартал 2019 року в 3-4%.

Такі зміни в структурі енергобалансу України в бік генерації відновлюваної енергії пояснюються бажанням нашої країни стати учасником єдиного європейського ринку електроенергії та приєднатися до європейської мережі системних операторів передачі електроенергії ENTSO-E. Іншими словами, на державному рівні в Україні задекларовано мета отримати можливість експортувати свою електроенергію в ЄС. Зокрема, реалізація енергетичної стратегії України передбачає потужність передачі електроенергії в / з ENTSO-E у розмірі 4 гВт після синхронізації енергоринків.

Сам же Європейський Союз задекларував досягнення частки альтернативної енергії в зведеному енергобалансі на рівні 20% до 2020 року, а до 2030 року Євросоюз має намір отримувати вже 32% енергії з відновлюваних джерел.

Міжнародні інвестиції в альтернативну енергетику України.

Мабуть, непоганим інвестиційним стимулом для інвесторів і гарантією збереження Україною курсу на розвиток ринку альтернативної енергетики є вже здійснені міжнародні інвестиції в цю сферу. В альтернативну енергетику України вже інвестували Європейський банк реконструкції і розвитку, одним з найбільших гравців українського ринку є китайська держкорпорація CNBM, масштабна інвестиційна програма в альтернативну енергетику до 2030 року реалізується найбільшим українським гравцем, компанією ДТЕК.

Всього за оцінками Держенергоефективності, за останні 5 років Україна залучила в свою відновлювану енергетику близько 3 мільярдів євро, а для реалізації енергетичної стратегії до 2035 року потрібно ще близько 30 мільярдів євро.

У лютому 2018 року Україна на законодавчому рівні стала членом Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (International Renewable Energy Agency, IRENA), заснованої Німеччиною. Членство України в агентстві IRENA дозволяє подавати заявки до Фонду розвитку Абу-Дабі для отримання пільгових кредитів у сфері відновлюваної енергії. Крім того, звіти IRENA щодо ринків країн-учасниць є важливим фактором для потенційних інвесторів при прийнятті рішень щодо вкладення коштів.

Кардинальний перегляд роботи на ринку альтернативної енергетики призведе до недоотримання значних інвестицій і, що не менш важливо, спровокує втрату довіра до України з боку міжнародних інвесторів.

Зміни законодавства на ринку в 2020 році.

Ще одним стимулом активізації інвестування в ВДЕ, зокрема в 2019 році, стали заплановані законодавчі зміни на ринку з 2020 року. Згідно з новим законодавством, з 2020 року для нових об'єктів вітрової генерації понад 5 МВт і сонячної генерації понад 1 МВт для гарантованого викупу виробленої електроенергії державою, необхідно буде брати участь в аукціонах. В результаті таких аукціонів буде встановлюватися аукціонна ціна за таку електроенергію, з урахуванням можливої надбавки 5-10% за використання українських технологій.

Для інших об'єктів ВДЕ, незалежно від їх потужностей, участь в аукціонах буде доступна на добровільних засадах. Також чинна система підтримки з «зеленими» тарифами продовжить діяти до 2030 року і буде поширюватися на наступних учасників ринку:

– суб'єктів господарювання, яким «зелений» тариф був встановлений раніше, і суб'єктів господарювання, які побудують і введуть в експлуатацію до фрази об'єкти електроенергетики (незалежно від встановленої потужності об'єкта і виду ВДЕ) до 1 січня 2020 року;

– суб'єктів господарювання, які до 31 грудня 2019 підпишуть попередній договір купівлі-продажу електроенергії за «зеленим» тарифом з ДП «Енергоринок», побудують і введуть відповідні фрази об'єкти в експлуатацію протягом 2 років (для СЕС) і 3 років (для інших видів ВДЕ);

– приватні домогосподарства також працюватимуть за зеленим тарифом і після 2020 року.

Аукціонна модель діє в багатьох країнах світу і передбачає встановлення справедливих цін на альтернативну енергетику через проведення аукціонів замість фіксованого зеленого тарифу, який в даний момент в Україні є найвищим в Європі. Ті фрази об'єкти ВДЕ, які запропонують найменший тариф, отримають на тривалий термін (до 20 років) гарантовані від держави ціни.

Фінансувати проекти ВДЕ, які отримали аукціонну ціну, в жовтні 2019 роки вже готовий ЄБРР.

Чи означає перехід на аукціонну модель роботи ринку альтернативної генерації погіршення інвестиційної привабливості проектів ВДЕ. На нашу думку, можуть бути лише короткострокові складнощі на етапі впровадження нової схеми функціонування ринку і урівноваження справедливих аукціонних цін. Альо, для довгострокової стабільної роботи ринку ВДЕ система аукціонів має свої переваги:

1. Аукціонні ціни будуть гарантовані державою на 20 років вперед, що дозволить мінімізувати ризики при розрахунку окупності проекту.

2. Ринок стане більш конкурентним і відкритим завдяки ринковій неадміністративній аукціонній системі. Крім того, знизяться ризики законодавчих змін на ринку через лобістів споживачів електроенергії, які з кожним роком все частіше, у світові зростання частки відновлюваної енергії в енергобалансі країни, запитують, чому вони повинні платити за дуже дорогу «зелену» електроенергію, коли є в рази дешевша традиційна електроенергія. За результатами 2018 року альтернативні потужності виробили близько 3% у загальному обсязі української генерації, а отримали завдяки «зеленим» тарифом близько 9% вартості спожитих кіловат-годин.

3. Ціна на «зелену» електроенергію вже не є критичним фактором при розгляді проектів інвестицій у ВДЕ. Коли «зелений» тариф затверджувався, інвестиції в об'єкт СЕС потужністю 1 МВт становили близько 3 мільйонів євро. Завдяки розвитку і здешевленню технологій, сьогодні вартість такої станції знаходиться на рівні 800 тисяч євро. Це, безумовно, знижує період окупності об'єктів інвестування.

Таким чином, нові ринкові умови, поява нових дешевих технологій на ринку вимагатимуть перегляду підходу до бізнес-планування, але маржа прибутку і періоди окупності будуть все одно вигідні для інвесторів, особливо з урахуванням середньострокової перспективи інтеграції українського і європейського ринків електроенергії, а також зниження політичних ризиків постійного перегляду законодавства і ставок за «зеленим» тарифом.

Вивчити інвестиційну привабливість різних об'єктів ВДЕ можна в нашому матеріалі.

Фундаментальні фактори, які будуть розвивати ринок «зеленої» енергетики в Україні.

Крім українських чинників активізації вкладення інвестицій в «зелену» енергетику, варто відзначити фундаментальні причини розвитку ВДЕ в усьому світі, які Україна, безумовно, не зможе не взяти до уваги при формуванні своєї політики в енергетичній сфері.

1. Погіршення екологічної ситуації та боротьба за тривалість життя людини.

Аналізуючи інвестиційний аспект альтернативної енергетики, не варто забувати про основну причину поступової відмови світу від традиційних джерел енергії– погіршення екологічної ситуації, посилення концентрації шкідливих викидів, парникового (чадного) газу в атмосфері, що негативно впливають на здоров'я людини.

Недавній жовтневий зміг в Україні, який накрив столицю і значно територію країни, змусив українців ретельніше розглянути цю проблему. Багато людей, особливо з хворобами дихальних шляхів, масово скаржилися на самопочуття через ситуацію з повітрям.

Тому проблема в Україні з розряду екологічної вже, по суті, перейшла в розряд політичної. Збільшення рейтингів «зелених» партій буде трендом найближчих десятиліть не лише у світі, а й в Україні. І, очевидно, відновлювальна енергетика буде одним з основних елементів екологічних і політичних програм. Адже викиди вуглекислого газу при виробленні енергії шляхом спалювання вугілля і газу до 20 разів вищі, ніж при генерації енергії за допомогою альтернативних джерел.

Крім того, за допомогою ВДЕ в світі з кожним роком все активніше вирішується проблема утилізації відходів, їх переробки.

Чи варті рокі життя людей переплати за дорогу «зелену» енергетику є риторичним питанням.

1. Альтернативна енергетика – глобальний тренд.

Перехід до відновлюваних джерел енергії– світова тенденція, яка набірає обертів протягом останніх двох десятиліть. За оцінками різних джерел (дані Renewables 2017 Global Status Report (Energy Policy Network), World Energy Council), навіть при несприятливому сценарії зростання частки «зеленої» енергії в світі прогнозується на рівні 40% до 2030 року і 55% до 2060 року.

Цікаво, що курс на відновлювані джерела енергії взяли не тільки західні країни, але і такі традиційні індустріальні економіки, як Китай, який сьогодні є одним зі світових лідерів розвитку і впровадження технологій ВДЕ. У 2019 агентство «Сіньхуа» оприлюднило плани влади Китаю протягом наступних 2 років вкласти в будівництво сонячних і вітряних електростанцій близько $ 380 мільярдів доларів. До 2030 року Китай має намір досягти частки «зеленої» енергетики в енергетичному балансі країни на рівні 20%.

1. Скорочення запасів традиційних джерел енергії.

Сьогодні викопні види палива, такі як: нафта, вугілля, природний газ і уран є основою світового енергетичного балансу, однак їх запаси стрімко падають. За оцінками фахівців, за останні 4 десятиліття обсяг видобутого традиційного палива в світі перевищив його видобуток за весь попередній час. За оцінками аналітиків, при сучасному рівні споживання енергоресурсів світові запаси нафти вичерпаються через 50 років, природного газу—75 років, вугілля— 150 років.

Перспектива ринку відновлюваної енергетики України до 2030 року.

Аналіз факторів впливу на розвиток ринку альтернативної енергетики України дозволяє зробити висновок про стабільність роботи і прибутковість цього ринку для інвесторів мінімум до 2030 року, при готовності прийняти поточні ризики України. Така оцінка пояснюється:

1. Позитивною міжнародною кон'юнктурою на ринку «зеленої» енергетики і законодавчо затвердженим курсом України на інтеграцію в єдине енергетичне співтовариство ЄС; взяті на себе відповідні міжнародні зобов'язання України; вступ країни в міжнародне агентство ВДЕ (IRENA).

2. Роботою на ринку України міжнародних системних інвесторів, зокрема ЄБРР, Китаю.

3. Слабкою насиченість ринку: невелика на даний момент частка «зеленої» енергії в загальному енергобалансі України як у порівнянні з заявленим показникам 2035 року, так і поточними показниками європейських країн.

4. З 2020 року–гнучкою діючою системою державного стимулювання розвитку проектів ВДЕ. Фактично, до 2030 року в Україні буде паралельно діяти система «зелених» тарифів і цінових аукціонів для різних проектів ВДЕ.

5. Зростанням запиту українського суспільства на покращення екології, якості і тривалості життя, що робить питання підтримки альтернативної енергетики України пріоритетом державної політики і політичного порядку.

Споживачі, які проживають в Одеській, Донецькій, Чернівецькій, Полтавській областях замовляють, як правило, лічильники для "зеленого тарифу" виробництва Айтрон (колишній Актарис) - АСЕ-6000 (Type ACE661D) 3x220/380V, 5-100А, A±,R±, багатотарифний Детальніше: https://elmisto.com.ua/p36005426-elektroschetchik-ase-6000.html

У Дніпропетровській, Київській та деяких інших областях воліють електролічильники GAMA 300 G3B 144.230.F27.B2.P4.C311.A3.L1 Детальніше: https://elmisto.com.ua/p38322689-elektroschetchik-gama-300.html

У Миколаївській і Херсонській областях рекомендують лічильники MTX 3G30.DH.4L1-DOG4 3ф. 5(100)А, A±,R± з вбудованим GSM-модемом Детальніше: https://elmisto.com.ua/p634900090-elektroschetchik-mtx-3g30dh4l1.html

Електролічильники з вбудованим GSM-модемом виробництва ISKRAEMECO (Словенія) ISKRA МТ382 D2-P1 3х240/400В 10-120А, А±R±, реле ZO3, з GSM модемом найчастіше встановлюють в Харкові і області Докладніше: https://elmisto.com.ua/p241750224-elektroschetchik-iskra-mt382.html 

Детальніше про функціонування ринку відновлюваної енергетики в 2020 році.

Аукціони на ринку електроенергії – це гра на імітацію прозорого механізму державної підтримки чи оптимальна альтернатива "зеленим" тарифом? Таке питання зараз постає перед вже існуючими та потенційними виробниками електроенергії з альтернативних джерел енергії. За перших 9 місяців 2019 року виробництво електроенергії з відновлюваних джерел було більшим на 107,9%, ніж за відповідний період минулого року. Хвилю інвестицій у відновлювану енергетику України викликали певні гарантії стабільності в галузі з боку держави. У тієї ж годину, подальший курс на енергетичну незалежність нашої країни потребує нових рішень із залучення інвестицій для досягнення бажаної частки виробництва електроенергії з відновлюваних джерел.

Енергетична стратегія України на період до 2035 року передбачає проведення стабільної та прогнозованої політики щодо стимулювання будівництва СЕС та ВАГУ в Україні. Для цілей її реалізації передбачається надання державної підтримки на підставі аукціонів. Механізм працює таким чином, що електростанції, які вже отримали зелений тариф, працюватимуть за таким тарифом до 2030 і вимоги щодо проведення аукціонів до них не застосовуватимуться. Держава таким чином зберігає визначеність і передбачуваність своєї політики і дотримується гарантій, які були надані виробникам електроенергії до введення в дію аукціонів. Для нових же інвесторів правила змінюються. Сонячні електростанції потужністю більше 1 МВт та вітрові електростанції потужністю більше 5 МВт, або які мають більше трьох вітротурбін, що будуть введені в експлуатацію після 1 січня 2020 року, та які не уклали договори купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом до 31 грудня 2019 року з ДП "Гарантованого Покупець", отримуватимуть державну підтримку винятково на підставі проведення аукціону.

Умови аукціонів досить прості та зрозумілі. Державну підтримку отримає тієї учасник, який запропонує найнижчу ціну. Гранична максимальна ціна закупівлі встановлена на рівні "зеленого" тарифу, що був затверджений на відповідний рік.

Аналізуючи вплив зміни механізму державної підтримки на ринку ВДЕ, варто перш за все звернути увагу на привабливість цього ринку для іноземного інвестора. З точки зору інвестування альтернативна енергетика України залишається привабливою галуззю, адже за допомогою аукціонів держава гарантує ефективність інвестицій та передбачуваність прибутків, а також дозволяє оцінити потенційні ризики. Додатково, проекти в галузі альтернативної енергетики потребують підтримки за рахунок кредитних ресурсів, а процедура застосування аукціонів дозволить залучати дешеві кредитні кошти у зв'язку з мінімізацією ризиків та регуляторні гарантії.

Важливо зазначити, що прозорість системи аукціонів є безперечною перевагою, проте зумовлює збільшення впливу державних органів, порівняно з тим, як це передбачалось для отримання "зеленого" тарифу. Фактично, формальне "встановлення" тарифом за існуючою процедурою (з мінімальним залученням Регулятора) змінюється на процедуру, що передбачає значний вплив інших органів державної влади. Наприклад, Кабінет Міністрів України (КМУ) щороку встановлює квоту державної підтримки. Це відбувається на підставі подання Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, а також оператора системи передачі. Тобто, навіть встановлення квоти вимагає значного залучення, окрім регулятора, органів державної влади. Щорічне ж затвердження такої квоти само собою є ризиком з огляду на певну непередбачуваність потреб держави в електроенергії з відновлюваних джерел, а це зі свого боку створює ризик для планового багаторічного інвестування в українські проекти у сфері енергетики.

На наступних етапах вплив державних органів лише посилюватиметься. Зокрема, відповідно до порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженого Кабінетом Міністрів України, проведення аукціону не відбуватиметься без організатора аукціону, обрання якого здійснюється конкурсною комісією, яка утворюється Мінекоенерго. Моніторинг проведення аукціону (дотримання регламенту та запобігання недобросовісній конкуренції) здійснюватиметься аукціонним комітетом, що також створюється Мінекоенерго. Бачимо, що поетапне отримання державної підтримки значною мірою залежатиме від прийняття рішень державними органами, що зумовлює ризик політичного впливу на проведення аукціонів.

Додатково, існує потенційний ризик щодо домовленості учасників аукціону задля встановлення ціни, наприклад, на рівні "зеленого" тарифу, що повністю нівелює базову мету проведення аукціону – забезпечення прозорості та конкуренції. Законодавець не визначив механізмів, які б стримували учасників аукціону від таких дій. Тобто, чи не основна перевага системи аукціонів, прозорість та конкуренція на ринку, не є абсолютною та повністю захищеною.

Загалом кроки нашої держави в розбудові енергетичної незалежності виглядають послідовними та враховують позитивний досвід іноземних держав. Проте, потребує уваги і негативний досвід держав, зокрема тих, де введення системи аукціонів не отримало очікуваних результатів. Прикладом негативного досвіду, який потрібно враховувати, є Німеччина. Країна знайома з випадками, коли навіть великі компанії, сильні гравці на ринку, програють за результатами усіх торгів, а в результаті – підвищення собівартості їх продукції та втрата робочих місць, що суттєво впливає на інвестиційній клімат країни. На додаток, й незрозуміла позиція української влади щодо ігнорування публічних обговорень реформування галузі, про що неодноразово зазначала бізнес-спільнота.

Враховуючи вищенаведене, важко точній даті прогноз щодо розвитку галузі через велику кількість політичних та практичних чинників. Привабливість ринку ВДЕ залишається під питанням до повного запуску механізмів проведення аукціонів та залишкового врегулювання проблемних моментів.